Значення
-
(заст.) Те ж саме, що терниця — колючий чагарник, зокрема глід або шипшина.
-
(перен., заст.) Те, що викликає страждання, муки; символ горя та скорботи.
-
(діал.) Ручний знаряд для обтирання (тертя) льону або конопель, що складався з дерев’яної дошки з прорізом і ножем.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тертиця, р. тертиці, д. тертиці, з. тертицю, о. тертицею, м. тертиці, к. тертице