1. (безособове) Викликати почуття терпіння, страждання; бути важким для перенесення.
2. (розм.) Бути змушеним чекати, відкладати щось на потім; затримуватися.
3. (розм., з часткою “не”) Не мати сили або бажання щось робити, відчувати сильну неохоту.
терпітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |