терниння БукваТ 1. Сукупність тернистих рослин, густі зарості колючих чагарників, зокрема терену. 2. Переносно: тяжкі випробування, страждання, нещастя; тернистий шлях. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←по-компанійськомутернинка→