тернь

1. Рідкісна назва колючої рослини, зокрема гліду, терену або шипшини; колючка, тернина.

2. У переносному значенні — щось неприємне, болісне, що спричиняє страждання (часто у множині: терни).

3. У біблійному та поетичному контексті — символ страждання, мук, труднощів життєвого шляху (наприклад, “терновий вінець”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |