Значення
-
(у техніці, матеріалознавстві) Пов’язаний з процесом окиснення (утворення оксидного шару) на поверхні матеріалу, зокрема металу або напівпровідника, за високої температури.
-
(у хімії, технології) Стосуючийся або призначений для проведення окиснювальних процесів у високотемпературному середовищі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. термоокисний, р. термоокисного, д. термоокисному, з. термоокисного, о. термоокисним, м. термоокиснім, к. термоокисний