напрацювання

[nɑprɑt͡sjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Результат тривалої праці, досвіду або діяльності; сукупність знань, навичок або матеріалів, отриманих у процесі роботи.

  2. (техн.) Показник наробітку, ресурсу або терміну експлуатації машини, механізму, пристрою до моменту огляду, ремонту або визначеного стану.

  3. (перен.) Те, що створено, розроблено в результаті інтелектуальної чи творчої праці (наприклад, наукові, методичні або художні напрацювання).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. напрацювання, р. напрацювання, д. напрацюванню, з. напрацювання, о. напрацюванням, м. напрацюванні, к. напрацювання

Більше записів