Значення
-
(фіз., хім.) Пов’язаний з одночасним впливом тепла та електричного струму на хімічні процеси або властивості речовин; що стосується взаємодії теплових та електричних явищ у хімічних системах.
-
(техн.) Характеристика технології, процесу або пристрою, в якому використовується комбінована дія високої температури та електричного струму для проведення хімічних реакцій, переробки матеріалів тощо (наприклад, термоелектрохімічний метод виділення металів).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. термоелектрохімічний, р. термоелектрохімічного, д. термоелектрохімічному, з. термоелектрохімічного, о. термоелектрохімічним, м. термоелектрохімічнім, к. термоелектрохімічний