1. (техн.) Процес обробки матеріалів (наприклад, скла, кераміки) шляхом нагрівання до високих температур з метою їх зміцнення, стабілізації структури або надання певних властивостей.
2. (мед., біол.) Процес підтримки або створення сталого теплового режиму, необхідного для життєдіяльності організму, клітин або біологічних середовищ.