Значення
-
У математиці, зокрема в алгебричній геометрії — властивість кривої (або ріманової поверхні), яка є накривальним простором для еліптичної кривої; стан або якість бути гіпереліптичною кривою.
-
У фізиці та техніці — надмірна, посилена еліптичність; властивість об’єкта (наприклад, перерізу) мати форму, близьку до еліпса, але з вираженою видовженістю або іншими відхиленнями від ідеального еліпса.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гіпереліптичність, р. гіпереліптичності, д. гіпереліптичності, з. гіпереліптичність, о. гіпереліптичністю, м. гіпереліптичності, к. гіпереліптичносте