Значення
-
(у техніці) Обробляти поверхню металевих деталей шляхом різання спеціальним інструментом — терцюванням, для підвищення їх зносостійкості або створення декоративного малюнка у вигляді сітки.
-
(розмовне) Робити щось швидко, інтенсивно або метушливо, часто з відтінком невдоволення; квапитися, метушитися.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. теркотати, р. теркотатів, д. теркотатам, з. теркотатів, о. теркотатами, м. теркотатах, к. теркотати