1. Рідкісне прізвище українського походження, утворене від назви рослини «терен».
2. (діал.) Місце, заросле терном; терновик.
3. (діал.) Той, хто збирає або продає терен; торгує терновими ягодами.
тереняк
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |