1. (діал.) Те саме, що терен — колючий чагарник або деревина з родини трояндових, що дає дрібні темно-сині плоди; також сама рослина.
2. (перен., рідко) Про щось колюче, неприємне або про скрутну, важку ситуацію.
терень
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |