терен

[tɛrɛn] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Колючий чагарник або невелике дерево родини розових з дрібними блакитними плодами, дика слива (Prunus spinosa).

  2. Плід цієї рослини, дрібна кістянка темно-синього кольору з терпким смаком, що використовується в харчуванні та медицині.

  3. Переносно: перешкода, труднощі, тяжке випробування на життєвому шляху.

  4. Застаріле або поетичне: тверда, кам’яниста поверхня землі, ґрунт; місцевість, простір.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. терен, р. терену, д. теренові, з. терен, о. тереном, м. терені, к. терене

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів