1. (техн.) Пов’язаний із терабітом як одиницею вимірювання обсягу даних; що має ємність або пропускну здатність у терабітах.
2. (розм.) Дуже великий за обсягом інформації або ємністю; надзвичайно місткий (про цифрові носії, пам’ять тощо).
терабітний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |