теплиця

1. Спеціальне приміщення або споруда зі світлопрозорим покриттям (склом, плівкою тощо), призначена для вирощування рослин у штучно створеному мікрокліматі, що захищає їх від несприятливих погодних умов і дозволяє отримувати врожай поза сезоном.

2. Переносно: середовище, умови, що сприяють розвитку, вихованню когось або формуванню певних ідей, якостей (наприклад, теплиця талантів).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |