1. Здатність матеріалів, виробів, конструкцій чи систем зберігати свої властивості (міцність, форму, електропровідність тощо) при нагріванні до високих температур, не руйнуючись і не втрачаючи працездатності.
2. (у техніці) Важлива експлуатаційна характеристика, що визначає максимальну температуру, при якій об’єкт може довго та надійно функціонувати.