1. (техн.) З’єднати, скріпити між собою деталі, елементи конструкції за допомогою шипів.
2. (перен., розм.) Швидко та енергійно зробити щось, завершити справу; часто вживається в формі дієслівного вигуку “Позшивай!” як заклик до дії.
Словник Української Мови
Буква
1. (техн.) З’єднати, скріпити між собою деталі, елементи конструкції за допомогою шипів.
2. (перен., розм.) Швидко та енергійно зробити щось, завершити справу; часто вживається в формі дієслівного вигуку “Позшивай!” як заклик до дії.
Приклад 1:
Лише не встиг позшивати ті клапті докупи, бо несподівано повернувся господар.. І тоді ми вже цілий місяць ночували у парку Шевченка.. Але вечеряти їздили в ресторан.. Ти собі не уявляєш.. Кожен на окремій машині! Через весь Київ летіли туди, як на Бориспіль, до ресторану «Наталка», був такий ресторан, і там вечорами співала Марічка Стеф’юк.. Там для нас завжди був накритий столик.. Чи ти щаслива, біла квітко?
— Зеров Микола, “Камена”