1. Розмовний варіант прислівника “тепер”, що вживається для позначення моменту мови, поточного часу або сучасної дійсності.
2. Уживається як власна назва (наприклад, прізвисько, назва компанії або продукту), що походить від прислівника “тепер” і може наголошувати на сучасності, актуальності або новизні об’єкта.