Властивість частини мови (переважно іменника) не змінюватися за відмінками та числами, тобто залишатися в одній і тій самій граматичній формі незалежно від синтаксичного зв’язку в реченні.
Граматична категорія, що характеризує слова, які не мають парадигми відмінювання (наприклад, іменники-запозичення типу “пальто”, “таксі” або власні назви іноземного походження).