Значення
-
Чоловіче ім’я грецького походження (грец. Θεόφιλος), що означає “той, хто любить Бога” або “Боголюб”.
-
Історична особа: Теофіл (бл. 812–842) — візантійський імператор з 829 року, останній правитель, який підтримував іконоборство.
-
Уживається як складова частина наукових термінів (наприклад, у біологічній номенклатурі) або літературних творів для позначення персонажа з таким ім’ям.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. теофіл, р. теофіла, д. теофілові, з. теофіла, о. теофілом, м. теофілі, к. теофіле