теофіл

1. Чоловіче ім’я грецького походження (грец. Θεόφιλος), що означає “той, хто любить Бога” або “Боголюб”.

2. Історична особа: Теофіл (бл. 812–842) — візантійський імператор з 829 року, останній правитель, який підтримував іконоборство.

3. Уживається як складова частина наукових термінів (наприклад, у біологічній номенклатурі) або літературних творів для позначення персонажа з таким ім’ям.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |