Значення
-
Філософсько-теологічна концепція, що має на меті виправдати божественну доброту та всемогутність перед лицем існування зла у світі; спроба розв’язати проблему походження зла, якщо Бог є абсолютно добрим і всемогутнім.
-
Назва філософського трактату Готфріда Вільгельма Лейбніца (1710), в якому він обґрунтовував цю концепцію.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. теодицея, р. теодицеї, д. теодицеї, з. теодицею, о. теодицеєю, м. теодицеї, к. теодицеє