1. Філософсько-теологічна концепція, що має на меті виправдати божественну доброту та всемогутність перед лицем існування зла у світі; спроба розв’язати проблему походження зла, якщо Бог є абсолютно добрим і всемогутнім.
2. Назва філософського трактату Готфріда Вільгельма Лейбніца (1710), в якому він обґрунтовував цю концепцію.