Властивість або стан того, що є невикривленим; відсутність викривлення, спотворення, упередженості; прямолінійність, чесність, об’єктивність.
невикривленість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що є невикривленим; відсутність викривлення, спотворення, упередженості; прямолінійність, чесність, об’єктивність.
Відсутні