1. (в історії) назва середньовічного духовно-лицарського ордену тамплієрів (храмовників), а також його члена.
2. (в архітектурі) центральна частина храму або собору, розташована між вівтарем і нефом, часто увінчана куполом або вежею.
3. (переносне значення, заст.) велика, монументальна споруда, що нагадує храм; символ міцності, непохитності.