Значення
-
Індивідуальна забарвленість звуку, що залежить від співвідношення основних і додаткових тонів (обертонів) і дозволяє розрізняти звуки однакової висоти та сили, але різних джерел (наприклад, голоси різних людей, звуки різних музичних інструментів).
-
Характерна фарба, колорит звучання музичного інструменту, голосу, оркестру тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тембр, р. тембру, д. темброві, з. тембр, о. тембром, м. тембрі, к. тембре