Значення
-
Розділ геології, що вивчає структуру, рухи та деформації земної кори та літосфери, а також процеси формування гірських споруд, розломів, складок та інших структурних елементів.
-
Сукупність рухів та деформацій земної кори, що обумовлюють її структуру та рельєф (тектоніка плит, блокова тектоніка).
-
У архітектурі та мистецтві — художньо-образна організація, композиційна побудова об’єму, форми або простору, що створює відчуття внутрішньої сили, динаміки та цілісності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тектоніка, р. тектоніки, д. тектоніці, з. тектоніку, о. тектонікою, м. тектоніці, к. тектоніко
Походження слова (Етимологія)
Слово «тектоніка» походить від грецького «tektonikē» (τεκτονική), що означає «будівельне мистецтво». Це слово утворене від грецького «tektōn» (τέκτων) — «тесляр, будівельник». У сучасній українській мові «тектоніка» вживається переважно в геології для позначення будови земної кори та процесів, що її формують. Також існує переносне значення — «структура, будова» (наприклад, тектоніка твору). Слово було запозичене через західноєвропейські мови (німецьку, французьку, англійську) з грецької.