текстурованість

Властивість матеріалу, поверхні або об’єкта, що полягає в наявності чітко вираженої, відчутної на дотик структури, візерунка або рельєфу.

У мистецтві та дизайні — якісна характеристика, що описує візуальну та тактильну складникову поверхні, створену завдяки використанню певних технік, матеріалів або обробки для імітації або передачі природної фактури (наприклад, дерева, каменю, тканини).

У комп’ютерній графіці та 3D-моделюванні — властивість цифрової поверхні моделі, яка надає їй вигляду реальної матеріальної структури шляхом накладання растрового зображення (текстури).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |