1. (реліг.) У християнстві — священний обряд, через який віруючим невидимо передається благодать Божа; таїнство.
2. (перен., книжн.) Глибоко прихована, затаєна таємниця; щось незбагненне, що викликає благоговійний трепет.
3. (заст.) Дія за значенням дієслова «таїти»; приховування, утаювання чогось.