таїння [tɑjinnjɑ] Іменник Буква:Т ЗначенняПравопис Значення (реліг.) У християнстві — священний обряд, через який віруючим невидимо передається благодать Божа; таїнство. (перен., книжн.) Глибоко прихована, затаєна таємниця; щось незбагненне, що викликає благоговійний трепет. (заст.) Дія за значенням дієслова «таїти»; приховування, утаювання чогось. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. таїння, р. таїння, д. таїнню, з. таїння, о. таїнням, м. таїнні, к. таїння ←недопал повивішуватися→