Значення
-
Щось приховане від інших, невідоме або незрозуміле; те, що навмисно залишається невідкритим для сторонніх.
-
Секретна, конфіденційна інформація або знання, доступ до яких обмежений певним колом осіб.
-
Загадка, нез’ясоване явище, причина якого поки що невідома або важкодоступна для розуміння.
-
У релігійному контексті — догмат віри, який не може бути повністю збагнений людським розумом (наприклад, таємниця Боговтілення).
-
У юридичній практиці — інформація, що охороняється законом (державна, службова, комерційна таємниця).
-
У художніх творах — загадкова, напружена ситуація, інтрига, яка підтримує інтерес читача або глядача.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. таємниця, р. таємниці, д. таємниці, з. таємницю, о. таємницею, м. таємниці, к. таємнице