таїна

1. (у християнстві) священний обряд, через який віруючим, згідно з церковним вченням, передається невидима божественна благодать; таїнство (наприклад: таїна хрещення, таїна шлюбу).

2. (переносне значення) щось глибоко приховане, недоступне для розуміння або пізнання; сокровенна, загадкова та глибока суть чогось; таємниця (наприклад: таїна народження, таїна мистецтва).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |