таруватий БукваТ 1. Який має великі тари, міцну статуру; кремезний, дебелий (про людину або тварину). 2. Який має вигляд тари, нагадує тару; грубий, незграбний, масивний (про предмет). Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←надмініатюризаціяповітроплавальний→