тар

[tɑr] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Гірська порода, що утворюється в результаті вивітрювання гранітів, гнейсів та інших гірських порід і має вигляд піску або дрібного щебеню.

  2. (географ.) Назва річки в Індії, лівої притоки Гангу, що бере початок у Гімалаях.

  3. (географ.) Назва пустелі на північному заході Індії, в штаті Раджастхан.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тари, р. тар, д. тарам, з. тари, о. тарами, м. тарах, к. тари

Більше записів