таранча

1. Застаріла назва кримських татар, що вживалася в українській мові (переважно в історичних текстах або народній творчості).

2. (У складі топоніма) Історична назва міста Білгород-Дністровський Одеської області, що походить від турецького “Аккерман” (біла фортеця) і через посередництво тюркських мов увійшло в українську як “Таранча” або “Тягиня”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |