тарахкотілка

[tɑrɑxkotilkɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Тарахкотілка — застаріла назва ручного кулемета системи Максима, що використовувалася в армії Російської імперії та інших арміях на початку XX століття; уживалася через характерний звук стрільби («тарахкотіння»).

  2. Тарахкотілка — розмовна, часто іронічна назва будь-якого застарілого, громіздкого або дуже шумного механізму, машини чи пристрою (наприклад, старого автомобіля, мотоцикла, верстата).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тарахкотілка, р. тарахкотілки, д. тарахкотілці, з. тарахкотілку, о. тарахкотілкою, м. тарахкотілці, к. тарахкотілко

Більше записів