Значення
-
Видобувати різкі, гучні, безладні звуки, схожі на тріск, гуркіт, стукіт (про механізми, машини тощо).
-
Говорити голосно, швидко, безладно, багато і часто пусто; базікати, теревенити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я тарахкочу, ти тарахкочеш, він тарахкоче, ми тарахкочемо, ви тарахкочете, вони тарахкочуть