тарабан

[tɑrɑbɑn] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Великий дерев’яний барабан, що використовувався в українському козацькому війську та Запорозькій Січі для подавання сигналів, зокрема для скликання ради або сповіщення про небезпеку.

  2. Застаріла назва барабана як музичного інструменту або сигнального засобу.

  3. (У переносному значенні) Про людину, яка багато й голосно розмовляє, базікало.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тарабан, р. тарабана, д. тарабанові, з. тарабан, о. тарабаном, м. тарабані, к. тарабане

Походження слова (Етимологія)

Слово «тарабан» в українській мові означає «барабан», а також може позначати брязкальце, яке чіпляють тварині під час бездоглядного випасання в лісі. Це запозичення з татарської мови, де «дарабан» означає «барабан». Від того ж татарського слова походить і українське «барабан». Споріднені слова в інших мовах: російське «тарабан», білоруське «тарабаніць», польське «taraban» (великий турецький барабан). Дієслово «тарабанити» означає «гуркотіти» або «теревенити» (багато говорити).
Споріднені слова:барабан, бубон, литаври

Більше записів