тамування

1. (від дієслова “тамувати“) Процес придушення, стримування або обмеження чогось, зокрема вогню, емоцій, прояву почуттів тощо.

2. (техн.) Спеціальна обробка металевих виробів (зокрема сталі) з метою зменшення внутрішніх напружень і підвищення їх міцності, що полягає у нагріванні до певної температури з подальшим повільним охолодженням; відпал.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |