надґратниця

**НАДҐРА́ТНИЦЯ**, іменник жіночого роду.

1. *спец.* Верхня частина шахтної кліті, що слугує для захисту людей і вантажу від падіння предметів згори; дашок над ґратами кліті.

2. *рідко.* Архітектурний елемент у вигляді декоративної решітки або ґратчастої надбудови, що встановлюється зверху на огорожі, воротах чи брамі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |