тамплієри

1. Члени католицького духовно-лицарського ордену “Бідних лицарів Христа і Храму Соломона”, заснованого в Єрусалимі близько 1119 року після Першого хрестового походу для захисту паломників; орден набув величезного багатства та впливу, а був розгромлений французьким королем Філіпом IV Красивим на початку XIV століття.

2. У переносному значенні — члени таємних товариств або організацій, що наслідують традиції або символіку історичного ордену тамплієрів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |