Значення
-
(географія) Тип безстічної улоговини в пустелях Середньої Азії, з рівним, щільним глинистим дном, що в посушливий період розсихається і тріскається на багатокутники; пересихаюче солоне озеро.
-
(геологія) Вапняково-глиниста або гіпсова кірка, що утворюється на поверхні таких улоговин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. такир, р. такиру, д. такирові, з. такир, о. такиром, м. такирі, к. такире
Походження слова (Етимологія)
Слово «такир» позначає глинисту рівнину в пустелях і напівпустелях Середньої Азії та Казахстану. Воно було запозичене в українську мову через російську, а в російську потрапило з туркменської, де «такыр» означає «рівний, гладкий, голий». Це слово споріднене з киргизьким, казахським, узбецьким, башкирським, татарським та чуваським відповідниками, які також мають значення «рівний, гладкий, голий».