Позначка: сполучник

  • заким

    1. Сполучник, що вживається в підрядних реченнях часу для вираження дії, яка передує дії головного речення; відповідає значенням: перш ніж, перед тим як, до того як.

    2. Уживається в підрядних реченнях умови для вираження передумови; відповідає значенням: за умови, якщо, коли.

  • заки

    1. Сполучник, що вживається для введення підрядних речень мети та вказує на намір, мету дії; відповідає значенням: для того щоб, щоб.

    2. Сполучник, що вводить підрядне речення наслідку, вказуючи на результат або висновок; відповідає значенням: так що, а тому.

    3. Застарілий сполучник, що вживався для введення підрядних речень часу та вказував на одночасність дій; відповідає значенням: поки, доки.

  • завдяки

    Прийменник, що вживається для вираження причинно-наслідкового зв’язку й означає: унаслідок чогось позитивного, через наявність сприятливої обставини, в результаті чиєїсь дії, допомоги.

  • же

    1. Сполучник, що вживається для посилення виразу, надання йому енергійності, категоричності або для виділення, підкреслення окремого слова чи частини речення; відповідає за значенням часткам «ось», «саме», «ж».

    2. (У складі сполучників) Складовий елемент складених сполучників, що надає їм відтінок протиставлення або підкреслення, наприклад: «але ж», «та ж», «хоча б і… же».

  • гейби

    1. Сполучник, що вживається в інформатиці та програмуванні для позначення умовної конструкції “якщо… то… інакше…” (від англ. “if… then… else…”), часто у скороченій формі для позначення умовного оператора або тернарного оператора в мовах програмування.

    2. У розмовній мові ІТ-фахівців — жаргонне позначення умовного розгалуження в коді, алгоритмі або логіці програми.

  • ба

    1. Сполучник, що вживається для вираження підсилення, протиставлення або несподіваного висновку; відповідає значенням “але”, “проте”, “однак”, “та”.

    2. Уживається на початку речення для вираження підсилення, наголосу на думці, що висловлюється; відповідає значенням “адже”, “та ж”, “хіба”.

    3. (У складі сполучників) Складовий елемент складних сполучників “а ба”, “ба й”, “ба навіть”, “ба й то”, що слугують для вираження протиставлення, уточнення чи підсилення.