Позначка: прислівник

  • безвихідно

    1. У спосіб, що не має виходу, розв’язання; у безвихідному стані, становищі; безнадійно, безпросвітно.

    2. Постійно, безперервно, невідступно (про дію, що триває).

  • безвиразно

    1. Так, що не виражає нічого певного, не має виразності; невиразно, невиразливо.

    2. Так, що не відрізняється нічим помітним, не привертає уваги; нічим не визначно, посередньо, звичайно.

  • безвинно

    1. Не маючи вини, провини; будучи невинним, невинуватим.

    2. Не завдаючи шкоди, не спричиняючи лиха; безневинно.

    3. (У прислівникових зворотах) Наївно, з довірливістю, що властива невинній людині.

  • безвилазно

    1. У стані, коли неможливо вибратися, звільнитися або покинути певне місце; без виходу, без можливості виходу.

    2. У стані повної залежності, без можливості звільнитися від когось або чогось; безпросвітно, безнадійно.

    3. (У переносному значенні) Дуже багато, у великій кількості, так що неможливо впоратися.

  • безвигідно

    1. Так, що не приносить вигоди, користі; невигідно, збитково.

    2. Так, що не є вигідним, сприятливим; незручно, несприятливо.

  • безвиглядно

    1. Так, що не має вигляду, привабливості, краси; негарно, потворно.

    2. Так, що не дає надії на покращення, на успіх; безперспективно, безнадійно.

  • безвиводно

    1. Так, що не має виводу, не має логічного завершення або обґрунтування; бездоказово, безпідставно.

    2. (У логіці) Таке, що не виводиться з інших положень; не є висновком, аксіоматичне.

  • безбідно

    1. У спосіб, що не викликає біди, труднощів або негараздів; без негативних наслідків, безпечно, благополучно.

    2. (Уживається як присудкове слово) Безпечно, у добрі, у благополуччі (про перебування, життя).

  • безбоязно

    1. Не відчуваючи страху, не боячись; сміливо, відважно.

    2. Не побоюючись наслідків, ризику; безстрашно, рішуче.

  • безборонно

    1. Не чинячи опору, не обороняючись; беззахисно, беззахисно.

    2. (переносно) Легко, без перешкод, не зустрічаючи протидії.