безборонно

Приклад 1:
то ж я часом думаю що є інший синій замок а цей лише символ служіння тому як і я як і всі як і все довкола… ЗА ВЕЧЕРЕЮ лице брата якось висунуте як обчухране за день дерево… лице матері сіре від городнього пилу… моє лице повне блукань і одсвітів… батька давно немає… злидні і злидні… але я один їм господар і оскільки нічого крім злиднів немає… — то і вони є скарбом правдивого життя… з утоми ти затулився котом і не чув як я увійшов — вечір… хтось подовгу грає на скрипці… у шпарину попід дверима витікає синє — вечір… а прибиральниця акуратно змітає те синє щоб чисто — вечір… в кінці вулиці забілів шмат газети важкий від роси і пилу — вечір… тут голуб сидів у полудень жовтий голуб а тепер його місце холодне — вечір… 168 я стовбичив годинами перед ювелірною крамницею споглядаючи золото і коштовне каміння я бачив пісок існування… коли вечоріло і пісок затопляв пустелю із обережності я далеко не відходив від свого місця через можливий напад мого забутого двійника… хвилі піску розмивали і знову збирали моє тіло а на гребені завше лишалися незасипані два діаманти я спав із відкритими очима… та з часом мені захотілося аби мій двійник безборонно здійснив своє покликання немов передчуваючи він негайно з’явився і тоді зникли всі мої бажання окрім одного але й воно уже здійснилося… МАРМУРОВА КОЛОНА ЩО ПОТРІСКАЛА АБО СІТКА ІЗ СРІБНИХ ТРІЩИН — Іване ти де? — я тут — та де ж ти?
— Тютюнник Григорій, “Вир”