безбоязний
[bɛzbojɑznɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Психологія) –
Який не відчуває страху, не має боязні; сміливий, відважний, безстрашний.
- (Психологія) –
Який свідчить про відсутність страху, виявляє сміливість (про вигляд, поведінку, дії тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безбоязний, р. безбоязного, д. безбоязному, з. безбоязного, о. безбоязним, м. безбоязнім