Позначка: прислівник

У значенні прислівника: так, що набуває ознак абсолюту; надмірно узагальнено, перетворено на безумовну та незмінну істину, позбавлену відносності та обмежень.

1. Як-небудь, без належної ретельності, старанності або якості; кепсько, недбало.

2. Будь-яким способом, за будь-яких умов, лише б; як-небудь, аби.

1. (у математиці, хімії, техніці) Шляхом додавання, за принципом адитивності; властивість, коли ціле дорівнює сумі частин.

2. (у лінгвістиці, словоутворенні) За допомогою додавання афіксів (префіксів, суфіксів) до основи слова.

1. У мусульманському праві: згідно з місцевим звичаєм, традицією, що має юридичну силу поряд із офіційним законодавством.

2. У переносному значенні: звичайно, традиційно, заведено (у певному середовищі, місцевості).

1. Уживається як прислівник для позначення місця, напрямку або стану, що відповідає значенню «туди», «до того місця»; архаїчна форма, що вживалася в західних діалектах української мови.

2. У західних говірках (зокрема, гуцульських) — прислівник, що означає «звідти», «з того місця» (як антонім до «сюди»), а також може вживатися у значенні «тоді», «у той час».

1. У спосіб, що викликає антипатію, неприязнь або відразу; неприязно, відразливо.

2. (У значенні прислівникового присудка) Виражає почуття антипатії, несхвалення або внутрішній спротив; не подобається, викликає неприйняття.

1. У спосіб, що суперечить загальновизнаним нормам моралі, суспільним уявленням про добро і зло; аморально.

2. У спосіб, що виражає зневагу до моральних принципів, засад етики.

1. Спосіб, що суперечить естетичним нормам, не відповідає поняттям про прекрасне, викликає відчуття непривабливості, негарного зору.

2. У переносному значенні: так, що порушує морально-етичні або інтелектуальні уявлення про високе, благородне; неприйнятно з точки зору духовної краси.

1. Спосіб, що суперечить принципам гуманізму, людяності; жорстоко, без людського співчуття, безпідставно жорстоко по відношенню до живих істот, зокрема людини.

2. У переносному значенні: так, що виявляє байдужість, зневагу до людських потреб, комфорту або гідності (наприклад, про умови праці, побуту).

1. (від італ. animato — оживлено) Музичний термін, що вказує на виконання твору або його частини в жвавому, пожвавленому темпі, з енергією та оживленням.

2. (переносно) Жваво, енергійно, з оживленням (про манеру розмови, читання, оповідання тощо).