Позначка: прикметник

  • астрометричний

    1. Стосунний до астрометрії — розділу астрономії, що вивчає положення, рухи та геометричні властивості небесних тіл, а також методи їх вимірювання.

    2. Пов’язаний із вимірюваннями положень, відстаней або власних рухів зірок та інших космічних об’єктів на небесній сфері.

  • астронавігаційний

    1. Стосуючись астронавігації, тобто визначення місцеположення та курсу руху літального апарату або судна за допомогою спостереження небесних світил.

    2. Призначений для астронавігації, пов’язаний з її здійсненням (про прилади, системи, обладнання тощо).

  • астронавтичний

    1. Стосуючися до астронавтики — галузі науки й техніки, що вивчає та забезпечує космічні польоти за межі земної атмосфери; пов’язаний з подорожами у космос, зокрема з пілотованими польотами.

    2. Характерний для астронавта (космонавта), пов’язаний з його діяльністю, підготовкою або спорядженням.

  • аспаргіновий

    1. Хімічний термін: що стосується аспаргіну (аспарагіну) — амінокислоти, однієї з основних складових білків.

    2. Біохімічний та медичний термін: що стосується похідних аспаргіну, зокрема ферменту аспаргінази або лікарських засобів на його основі (наприклад, “аспаргінова кислота”).

  • аспектний

    1. Стосований до аспекту (у значенні: точка зору, спосіб розгляду, окрема сторона явища, питання тощо); що характеризує, розглядає щось з певного боку або в певному відношенні.

    2. У лінгвістиці: що стосується аспекту (виду) дієслова або аспектуальності; видовий.

  • аспергильозний

    1. Стосується аспергілозу — інфекційного захворювання, що його спричиняють гриби роду Aspergillus, яке вражає органи дихання, шкіру, внутрішні органи та може мати різну тяжкість перебігу.

    2. Викликаний, спричинений грибами роду Aspergillus або пов’язаний з ними.

  • аспірований

    1. (у фонетиці) Про вимову приголосного звука, що супроводжується додатковим видихом повітря, подібним до звука [h]; дихаючий.

    2. (у лінгвістиці) Про звук, букву або вимову, що має таку ознаку.

  • аспорогенний

    1. (у біології, мікробіології) такий, що не здатний утворювати спори; безспоровий.

    2. (у біології, мікробіології) такий, що не містить спор або не пов’язаний з їх утворенням.

  • ассамський

    1. Стосовний до Ассаму — штату на північному сході Індії, його мешканців, культури, мови або географічних особливостей.

    2. Стосовний до ассамців — народу, основного населення штату Ассам, що розмовляє однойменною мовою.

    3. Стосовний до ассамської мови, що належить до індійської (індоарійської) групи індоєвропейської мовної родини.

    4. Стосовний до ассамського чаю — одного з найвідоміших сортів чорного чаю, що вирощується в однойменному регіоні.

  • ассирійський

    1. Стосунний до Ассирії, стародавньої держави в Північному Межиріччі, або до її народу, культури, мови.

    2. Стосунний до ассирійців — сучасного народу, нащадків стародавніх ассирійців, що проживають переважно в діаспорі, або до їхньої культури, новоарамейських мов.