Позначка: прийменник

1. Прийменник, що вказує на розташування або напрямок перед чим-небудь, з передньої сторони; відповідає значенням «зпереду від», «з боку переду».

2. Уживається для позначення дії, спрямованої від особи або предмета, що знаходиться попереду; з-за, через (щось, що розташоване попереду).

Прийменник, що вказує на початок руху або дії з поверхні чогось, розташованої вище за щось інше, або з місця за межами чогось, що знаходиться вище.

Прийменник, що вживається для позначення напрямку дії від чогось, що розташоване на висоті або за височиною.

Прийменник, що вказує на вихід, вилучення або відокремлення когось, чогось із середовища, групи, множини інших осіб або предметів.

Прийменник, що вказує на причину, джерело або походження з числа, середовища чогось.

1. Вказує на походження з місця, розташованого поза чимось, за межами чогось; ззовні, із зовнішнього боку.

2. Вказує на джерело, причину або мотив, що лежить поза чимось, не в межах певної системи, кола чи ситуації.

1. Вказує на початок дії або стану, що триває від певного моменту в минулому до теперішнього часу або до іншого моменту в минулому; від, з, із, починаючи з.

2. Вказує на джерело, причину або походження чогось; від, з боку, із сторони.

1. Прийменник, що вказує на початкову точку руху або дії з поверхні чогось, розташованої вище за щось інше; відповідає на питання “звідки?”.

2. Прийменник, що вказує на причину, джерело чогось, що уявляється як сила, що нібито сходить згори або з висоти.

Прийменник, що вказує на причину, джерело або походження чогось, часто з відтінком негативного впливу або несподіваності.

Прийменник, що вказує на просторовий напрямок або місце, з якого хтось або щось з’являється, пересувається, будучи до того прихованим, закритим іншим об’єктом.