Позначка: інше

1. Релігійно-політичний рух у Юдеї в І ст. до н.е. — І ст. н.е., представники якого боролися проти римського панування та його прибічників, виступаючи за чистоту віри та незалежність держави; радикальне крило юдейських повстанців.

2. У візантійській історії — прибічники релігійно-політичної партії в Константинополі XIV ст., що виступали за збереження чистого, суворого православ’я та обмеження впливу іноземців, особливо в церковних справах.

1. (дієприкметник теперішнього часу від дієслова “зеленіти”) Такий, що набуває зеленого кольору; що вкривається зеленою травою, листям або рослинністю.

2. (переносне значення) Такий, що молодиться, оживає, сповнюється нових сил; що перебуває в стані розквіту, розвитку.

Зеленодольськ — місто в Україні, адміністративний центр Зеленодольської міської громади Криворізького району Дніпропетровської області, розташоване на березі Каховського водосховища.

Зеленодольськ — назва кількох населених пунктів у різних країнах колишнього СРСР (наприклад, місто в Татарстані, Росія), що походить від поєднання слів “зелений” та “Дол” (долина).

1. (історичне) Назва мідних монет, що карбувалися та перебували в обігу на українських землях (зокрема у Галицько-Волинському князівстві, Великому князівстві Литовському, Речі Посполитій) у XIV–XVII століттях; спочатку велика розмінна монета, згодом дрібна розмінна монета найменшої вартості.

2. (переносне, розмовне) Гроші, грошова одиниця (зазвичай у множині: зелені).

Зейнаб — жіноче особове ім’я арабського походження, що означає “краса батька”, “прикраса батька” або “повна, міцна”. Поширене серед мусульманських народів.

Зейнаб — історична особа, дочка пророка Мухаммеда та його першої дружини Хаджі, шанована в ісламі.

1. (біол.) Схожий на зебу за будовою тіла, зовнішнім виглядом або ознаками; такий, що нагадує зебу.

2. (палеонт.) Що належить до підродини великої рогатої худоби (Bovinae), представником якої є сучасний зебу, або споріднений з нею.

1. (дієслово, застаріле, книжне) Бути здоровим, перебувати у доброму фізичному стані; мати здоров’я.

2. (дієслово, застаріле, книжне) Вітати когось, бажаючи здоров’я (традиційна форма ввічливого привітання, що збереглася переважно в усній народній творчості та літературі для стилізації).

Який мислить розсудливо, логічно, відповідно до здорового глузду; розважливий, тверезий у судженнях.

1. Родовий відмінок множини від власної назви “Здолбунів” — міста районного значення в Рівненській області України.

2. Форма множини від “здолбун” — застарілого варіанту слова “довбня” у значенні: незграбна, обмежена або тупа людина.

Здибочки — власна назва села в Україні, розташованого в Білоцерківському районі Київської області.