Позначка: інше

1. Чоловіче особове ім’я германського походження, що походить від давньоверхньонімецьких слів “adal” (шляхетний) та “wulf” (вовк).

2. Історична та культурна асоціація, що вживається переважно в контексті посилання на Адольфа Гітлера (1889–1945) — лідера націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), диктатора Третього Рейху, ініціатора Другої світової війни та Голокосту.

1. Жіноче ім’я, поширене в англомовних країнах; походить від давньофранцузького Adelais, що має германське коріння і означає “благородна” або “шляхетного роду”.

2. Місто в Австралії, столиця штату Південна Австралія, засноване 1836 року та назване на честь королеви Аделаїди, дружини британського короля Вільяма IV.

3. В музиці: позначення темпу “повільно, спокійно”, що походить від назви романсу “Аделаїда” Людвіга ван Бетховена (op. 46), написаного на вірші Фрідріха фон Маттісона.

1. Жіноче особове ім’я латинського походження (від Adelina), що означає “благородна”, “шляхетна”.

2. Рідкісний мінерал, гідроксифосфат кальцію та алюмінію, названий на честь німецького геолога Аделіна (Adelin).

1. Зменшувально-пестливе прізвисько або звертання до дівчинки або жінки на ім’я Агата, Агафія чи іншого імені, що починається на “Аг-“.

2. (рідко) Уживається як ласкаве звертання до дитини (переважно дівчинки) незалежно від імені, що виражає ніжність та захоплення.

Аґусеньки — власна назва, що позначає традиційний український сорт яблук осіннього терміну дозрівання, відомий також під назвою “Аґус” або “Горіховка”. Плоди середнього розміру, жовтувато-зелені з рум’янцем, мають кислувато-солодкий смак і щільну, хрустку консистенцію.

Агнія — жіноче особове ім’я латинського походження (лат. Agnіa, від грец. Ἁγνή — “чиста”, “непорочна”), що вживається в українській мові.

Агнія — традиційна назва вогнистої саламандри (Salamandra salamandra), земноводної родини саламандрових, в українській зоологічній номенклатурі та народних говірках.

1. Жіноче особове ім’я латинського походження (лат. Agrippina), що вживається в українській мові; народна форма — Грипина.

2. Рідкісна народна назва рослини з родини айстрових, відомої як підбіл звичайний, або мати-й-мачуха (Tussilago farfara).

1. (грецька міфологія) Одна з трьох харит (грацій), богинь краси, радості та урочистості; уособлення пишноти та блиску.

2. (астрономія) Мала планета (астероїд) номер 47 у Сонячній системі, відкрита 1857 року; названа на честь міфологічної богині.

3. (рідко, в літературі) Вживається як жіноче ім’я або поетичне найменування, що символізує красу, веселість.

Аглаїда — у давньогрецькій міфології: одна з трьох харит (грацій), богинь краси, радості та утіхи, донька Зевса та океаніди Евриноми; ім’я означає “сяюча”.

Аглаїда — рідкісне жіноче ім’я грецького походження, що вживається в україномовному середовищі.

1. (в індійській міфології) божественна змія, нага, що символізує підземний світ, воду та родючість; часто зображується з тілом людини та каптуром змії над головою.

2. (в індуїзмі) назва класу божеств або духів, пов’язаних із водною стихією та підземним світом.