Словник Української
Амфілохій — чоловіче ім’я грецького походження, що вживається переважно в православній традиції.
Амфілохій — у давньогрецькій міфології: син Амфіарая та Еріфіли, прорицятель і воїн, що брав участь у поході епігонів на Фіви та в Троянській війні.
Амфілохій — церковно-адміністративний термін: ім’я низки святих у православ’ї, зокрема святителя Амфілохія Іконійського (IV ст.), єпископа, богослова та отця Церкви.
1. Амос — чоловіче особове ім’я біблійного (єврейського) походження.
2. Амос — один з дванадцяти малих пророків Старого Завіту, пастух, автор Книги пророка Амоса в Біблії.
3. Амос — рідкісне прізвище українського або іншого слов’янського походження.
Амудар’я — одна з найбільших річок Середньої Азії, що протікає територією Таджикистану, Афганістану, Туркменістану та Узбекистану і впадає в Аральське море (або в його залишки).
Амудар’я — історична назва річки, відома з античних джерел (Оксус); має важливе господарське значення для регіону, водночас є символом екологічної катастрофи Аральського моря через інтенсивне використання води для зрошення.
1. Уживається як неформальне, жартівливе прощання, що походить від англійського “adieu” (фр. “до побачення”, “прощавай”).
2. У студентському жаргоні радянських часів — позначення додаткової сесії для ліквідації академічної заборгованості (від скорочення “АД” — “академічна відсталість” або “ад’юнкт”, тобто асистент, який часто приймав такі перездачі).
1. Власна назва науково-фантастичного роману Олексія Толстого (1923 рік), дія якого розгортається на Марсі, та його головної героїні — марсіанської принцеси.
2. У переносному значенні — уособлення чогось далекого, загадкового, мрійного, часто з відтінком романтичної недосяжності (за аналогією з образом марсіанки з роману).
1. Чоловіче особове ім’я латинського походження (лат. Adrianus, Hadrianus), що означає “той, хто з міста Адрія” або “родом з Адрії”.
2. Історична назва папської тіари, великої трійчастої корони римських пап, яка використовувалася в XIV столітті, зокрема за папи Адріана V.
1. Жіноче особове ім’я латинського походження (від чоловічого імені Адріан), що означає “родом з міста Адрія” або “той, хто має темний колір шкіри”.
2. Рідкісна українська прізвищна форма, утворена від цього імені.
1. Історична назва міста Едірне в сучасній Туреччині, що в минулому було важливим адміністративним та військовим центром Османської імперії, а також відоме завдяки Адріанопольській битві 378 року та Адріанопольському миру 1829 року.
2. Назва низки інших історичних поселень, заснованих або перейменованих на честь римського імператора Адріана, зокрема античного міста в Фракії (сучасне Едірне) та міста Адріанополь у провінції Північна Греція.
1. Чоловіче особове ім’я германського походження, що походить від давньоверхньонімецьких слів “adal” (шляхетний) та “wulf” (вовк).
2. Історична та культурна асоціація, що вживається переважно в контексті посилання на Адольфа Гітлера (1889–1945) — лідера націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), диктатора Третього Рейху, ініціатора Другої світової війни та Голокосту.
1. Жіноче ім’я, поширене в англомовних країнах; походить від давньофранцузького Adelais, що має германське коріння і означає “благородна” або “шляхетного роду”.
2. Місто в Австралії, столиця штату Південна Австралія, засноване 1836 року та назване на честь королеви Аделаїди, дружини британського короля Вільяма IV.
3. В музиці: позначення темпу “повільно, спокійно”, що походить від назви романсу “Аделаїда” Людвіга ван Бетховена (op. 46), написаного на вірші Фрідріха фон Маттісона.