Позначка: інше

Людвіга — жіноче особове ім’я германського походження, український відповідник німецького імені Ludwig або Ludwiga; жіноча форма від Людвіг.

Людвіга — власна назва (ім’я) в історичному контексті, наприклад, Людвіга Баварська (Людвіка), королева Баварії XIX століття.

Похідне жіноче по батькові від чоловічого імені Людвіг, утворене за допомогою суфікса -івн(а). Вживається як друга складова тричленного антропоніма (ім’я, по батькові, прізвище) для позначення дочки людини на ім’я Людвіг.

Патронім (по батькові), утворений від чоловічого імені Людвіг; означає “син Людвіга”.

Історичне прізвище або прізвисько, що вказує на походження від особи на ім’я Людвіг (наприклад, у середньовіччі).

1. Релігійно-філософська течія або світогляд, що обожнює людину, вважає її вищою цінністю та центром Всесвіту, часто з відкиданням віри в Бога або божественне начало; антрополатрія.

2. Переносно: надмірне захоплення, поклоніння окремій людині (найчастіше політичному лідеру, вождю), що набуває рис релігійного культу; ідолопоклонство перед людиною.

1. Власна назва, що походить від німецького імені Ludwig (Людвіг), яке вживається у складі історичних топонімів, зокрема назви колишнього міста Людовиґсфельд (нині — частина міста Кропивницького).

2. Стосовний до зазначеного топоніма, що стосується місцевостей з такою назвою, наприклад: людовий цвинтар (розмовне позначення Людовиґсфельдського цвинтару в Кропивницькому).

1. (власна назва) Чоловіче особове ім’я слов’янського походження, утворене від основ слів «люд» і «мир».

2. (термін, заст.) Утопічне поняття або ідеал суспільства, заснованого на мирному співіснуванні та єдності всього народу; всесвітній мир між людьми.

1. (техн.) Частина ливарної форми — спеціальний канал або отвір, через який розплавлений метал заливають у форму.

2. (рідк.) Те саме, що ливник — посудина з носиком для розливання рідин (олії, оцту тощо).

1. Любава — жіноче особове ім’я слов’янського походження, утворене від дієслова «любити» або прикметника «любий»; означає «мила», «кохана», «улюблена».

2. Любава — персонаж давньоруської міфології та фольклору, одна з богинь слов’янського пантеону, що вважається покровителькою кохання, краси та весни; також зустрічається в літературних творах на історичну тематику.

3. Любава — рідкісна поетична назва для коханої жінки, коханої, нареченої; вживається як ласкаве звертання або епітет.

1. Любек — місто на півночі Німеччини, у землі Шлезвіг-Гольштейн, історичний центр Ганзейського союзу, відоме своєю середньовічною архітектурою, що внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

2. Любек — адміністративний округ (нім. Bezirk) у складі федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн, центром якого є однойменне місто.

любленець — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.