любава

[ljubɑʋɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Любава — жіноче особове ім’я слов’янського походження, утворене від дієслова «любити» або прикметника «любий»; означає «мила», «кохана», «улюблена».

  2. (Міфологія) –

    Любава — персонаж давньоруської міфології та фольклору, одна з богинь слов’янського пантеону, що вважається покровителькою кохання, краси та весни; також зустрічається в літературних творах на історичну тематику.

  3. (Література) –

    Любава — рідкісна поетична назва для коханої жінки, коханої, нареченої; вживається як ласкаве звертання або епітет.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. любава, р. любави, д. любаві, з. любаву, о. любавою, м. любаві, к. любаво

Більше записів