Значення
- (Лінгвістика) –
Любава — жіноче особове ім’я слов’янського походження, утворене від дієслова «любити» або прикметника «любий»; означає «мила», «кохана», «улюблена».
- (Міфологія) –
Любава — персонаж давньоруської міфології та фольклору, одна з богинь слов’янського пантеону, що вважається покровителькою кохання, краси та весни; також зустрічається в літературних творах на історичну тематику.
- (Література) –
Любава — рідкісна поетична назва для коханої жінки, коханої, нареченої; вживається як ласкаве звертання або епітет.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. любава, р. любави, д. любаві, з. любаву, о. любавою, м. любаві, к. любаво